ТО́РЖИЩЕ, а, с., заст. Місце торгівлі, торгова площа. І на торжи́ща і в чертоги Живого істинного бога Ти слово правди понесла (Шевч., II, 1963, 295); Рипіли вози, іржали коні на торжищі (Загреб., Диво, 1968, 102); // Велика торгівля в такому місці. Колишня дореволюційна Каховка славилась величезними торжищами, під час яких тут вміщалось кілька тисяч людей (Дмит., Розлука, 1957, 188).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 204.