ТОРПЕ́ДНИК, а, ч. Те саме, що торпеди́ст. Старший лейтенант Завірюха — справжній торпедник: енергійний, винахідливий, спритний, витриманий (Ткач, Крута хвиля, 1956, 254).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 209.