ТО́РФИЩЕ, а, с. Те саме, що торфо́вище. — Кле-кле-кле! — клекочуть вгорі лелеки. Вони прямують аж он туди на торфища, де зеленіє лужок (Збан., Єдина, 1959, 6).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 210.