ТОТА́ЛЬНИЙ, а, е, книжн. Який стосується всіх, охоплює все, всіх; який поширюється на всіх; загальний, всеосяжний. 30 тварин дослідної групи піддавали тотальному одноразовому опромінюванню рентгенівськими променями (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 63).
Тота́льна війна́ — імперіалістична війна, що характеризується підкоренням діяльності всіх галузей народного господарства потребам війни й застосуванням на війні всіх засобів масового знищення не лише проти збройних сил противника, а й проти мирного населення. Де засобами війн, тим більше тотальних, мусять сьогодні люди завойовувати собі щастя (Довж., III, 1960, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 212.