ТОТЕ́МНИЙ, а, е. Стос. до тотема, властивий йому. Час сарматських знаків, які дійшли до нас, був часом, коли тотем-тварина відступає на задній план, а на перше місце висовуються предмети кочового ладу, губляться тотемні назви родів (Нар. тв. та етн., 6, 1968, 40); Тотемний культ.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 212.