ТПРУ́СЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Гукати «тпрусь», відганяючи кота від чого-небудь. Вона чистить біля порога рибу, тпруськаючи на кішку (Донч., V, 1957, 13); За дверима навшпиньки ходила матуся. Чути, як вона обережно переставляла посуд і пошепки тпруськала на кошеня, яке від запаху ласощів безперестанку нявчало (Баш, Надія, 1960, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 218.