ТРАВИ́ТИСЯ1, тра́виться, недок., спец. Пас. до трави́ти1.
ТРАВИ́ТИСЯ2, тра́виться, недок. Засвоюватися в процесі травлення. Ще чує [щука] решту вчорашньої плотиці [в шлунку], а в холодній воді вона не травиться так швидко (Фр., III, 1950, 332).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 220.