ТРАВОПІ́ЛЛЯ, я, с. Особлива система сівозміни, при якій поля періодично засівають кормовими травами для поліпшення родючості грунту. І вже голові артілі доводиться думати.. про травопілля, про зелений конвейєр (Вишня, І, 1956, 410); Цілком зрозуміло, що в рамках травопілля не можна домогтися високопродуктивного використання землі, збільшити виробництво сільськогосподарської продукції (Колг. Укр., 4, 1962, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 222.