ТРАКТУВАТИ́СЯ1, у́ється, недок.
1. Бути предметом обговорення, опису, витлумачення тощо. Тут [на Одеській кіностудії] закінчується робота над повнометражною кінокартиною «Водив поїзди машиніст».. У фільмі трактуються проблеми гармонійного поєднання особистих інтересів з громадськими (Мист., 1, 1961, 4); // Характеризуватися, зображатися певним чином. Сюжет [у легендах] трактується поважно, епічним, об’єктивним стилем, без прикрас (Л. Укр., VIII, 1965, 138); У багатьох театрах Михайло Гурман трактувався як людина здеморалізована, без честі й сорому і вкрай егоїстична (Мист., 4, 1956, 14).
2. Пас. до трактува́ти1 1, 2. Роль Наталки трактувалась М. Л. Кропивницьким як високий класичний зразок розумної, вольової, чесної і правдивої української сільської дівчини (Минуле укр. театру, 1953, 53).
ТРАКТУВА́ТИСЯ2, у́ється, недок., заст. Частуватися, пригощатися. — Не досить, що Сопліци Отут трактуються, сваволять, як п’яниці, — Ще й давнього слугу узято тут на сміх! (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 175).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 227.