ТРАХО́МА, и, ж., мед. Хронічне інфекційне захворювання слизової оболонки очей. Здоров’я наше дуже добре, Ліля з Тосею більш не простуджувались: од трахоми бережемось (Л. Укр., V, 1956, 124); В Узенбаєва була застаріла трахома. Його вивернуті червоні повіки надавали всьому обличчю неприємного, страшного вигляду (Донч., І, 1956, 114); На лаві біля ясел, накритий горою перин, лежав сам господар з запаленими на трахому очима (Чорн., Визвол. земля, 1959, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 241.