ТРАХІ́Т, у, ч. Світла вивержена гірська порода зернистої будови, що має в своєму складі головним чином польові шпати; використовується як будівельний матеріал. Трахіт — це вулканічний аналог сієніту; утворюється тоді, коли сієнітова магма застигає на поверхні (Курс заг. геол., 1947, 65).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 240.