ТРИБА́РВНИЙ, а, е. Який має три барви; зафарбований трьома різними кольорами. Ми.. витягали на сонце.. трибарвних віоль, червоних чортів і кардиналів, собачих рибок і королівських; ми збирали з дна моря розкішні букети (Коцюб., II, 1955, 300); Піт обтер він Геть з чола трибарвним шарфом (Л. Укр., IV, 1954, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 250.