ТРИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. трива́ти 1. Дієслова доконаного виду, не визначаючи процесу тривання дії, це мають форми теперішнього часу (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 321).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 252.