ТРИ́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до трима́ти. Стара несла келих, для знатних гостей триманий. Цей келих зробили Авдієві його учні (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 524).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 260.