ТРИМІ́СНИЙ, а, е. Який має три місця. Глоба замовив на дев’ять годин ранку завтрашнього дня маленького тримісного човна (Собко, Скеля.., 1961, 92); У Радянському Союзі на орбіту супутника Землі новою потужною ракетою-носієм вперше в світі виведений тримісний пілотований космічний корабель «Восход» (Рад. Укр., 13.Х 1964, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 264.