ТРОФІ́ЧНИЙ, а, е, фізл. Стос. до трофіки; який керує живленням і життєдіяльністю організму. Під трофічною функцією нервової системи розуміють її вплив на процеси обміну речовин і живлення (Курс патології, 1956, 119); Маточне молоко є чудовим біологічним стимулятором, справляє тонізуючу і трофічну дію, регулює обмін речовин і серцеву діяльність (Наука.., 5, 1968, 46).
∆ Трофі́чна ви́разка — виразка, пов’язана з розладнанням живлення, обміну речовин у тканинах організму. На грязьових курортах успішно лікують захворювання суглобів — артрити, поліартрити,.. трофічні виразки, радикуліти (Наука.., 7, 1956, 13).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 285.