ТРУД, а́, ч.
1. Наполеглива, старанна праця людини. Не від бога те царство нам спаде, Не святі його з неба знесуть, Але власний наш розум посяде, Сильна воля і спільний наш труд (Фр., XI, 1952, 495); Лиш у труді живе людина, а без труда її нема (Сос., Щоб сади.., 1947, 112); // Сила, енергія, витрачені на якусь роботу. [Xрапко:] Що ти будеш робити? Раз — лист бумаги [аркуш паперу] пропав, а вдруге — труда скільки! (Мирний, V, 1955, 121).
А́рмія труда́; Лю́ди труда́, поет. — трудящі, пролетаріат. Лиш ми, робітники, ми — діти Святої армії труда Землею будем володіти, А паразитів жде біда!.. (Вороний, Вибр., 1959, 201); Образ Леніна у творах фронтовиків кликав воїна-читача ідеально служити людям труда (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 72).
2. Праця, що вимагає великої затрати фізичної або розумової енергії. — Робити з вашим сином мені не труд, а спочинок (Хотк., І, 1966, 150); — Скільки ж вам, дядьку, за роботу? Павло подумає, дивлячись у землю і ніби питаючи в неї поради, скільки ж коштує його труд на ній, а тоді.. й скаже: — Та давайте, скільки дасте (Тют., Вир, 1964, 132); — Я тільки сказав, що ми не можемо більше платити за лекцію, що я сам знаю, як це мало за такий труд (Хотк., І, 1966, 149).
Взя́ти на се́бе труд — зобов’язатися, погодитися виконати що-небудь. Коли б можна це зробити і Ви взяли б на себе труд поговорити в цій справі з дирекцією Спілки, я був би дуже вдячний Вам (Коцюб., III, 1956, 224); Даре́мний труд — марно, даремно. Даремний труд — гнатися. Марусяк із власного досвіду знав, що в горах сто раз ліпше тікати, як гнатися (Хотк., II, 1966, 286); З [вели́ким] трудо́м — ледве, насилу. Вона з трудом перелізла через рів (Фр., VII, 1951, 145); Утрьох тримали її [Олечку] і з великим трудом вкинули в рот дві таблетки (Хижняк, Тамара, 1959, 189); Пі́сля труді́в; По труда́х — напрацювавшись, закінчивши якусь роботу. Свекруха.. зирнула на старого, що лежав на полу, спочивав після трудів (Кв.-Осн., II, 1956, 236); Що було, як вже їй сили перейметься — упаде по трудах тяжких, та тільки заплаче до бога (Вовчок, І, 1955, 180); Пі́сля труді́в пра́ведних, жарт., ірон. — добре попрацювавши. — Ну, а тепер, тітко Маріє, після трудів праведних не гріх було б і чарупину перехилити (Стельмах, І, 1962, 512).
◊ Го́ру (го́ри) труда́ ви́трудити див. ви́трудити.
3. Наслідок діяльності, праці; твір, витвір. На чужий труд ласий не будь (Номис, 1864, № 10373); Виходять разом на лани Селяни там і тут, І лютим паліям війни Не знищити їх труд! (Дмит., Добрі сусіди, 1951, 58); // розм. Послуга. Прийміть же хоть тепер моє щире спасибі за Ваш труд (Коцюб., III, 1956, 116).
ТРУД… Перша частина складних слів, що відповідає слову трудови́й, напр.: трударті́ль, труддисциплі́на, трудколо́нія.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 292.