ТРУ́ДНІСТЬ, ності, ж.
1. Абстр. ім. до трудни́й 1, 2. Д. Твердохліб у своїм перекладі «Каменярів» ужив той сам тринадцятискладовий розмір.. і оминув трудність римування (Фр., XVI, 1955, 402); До англійської мови ще дуже мало хто приступається, бояться її трудності (Л. Укр., V, 1956, 143); В грудях незвично тамуючи подих, Серцем вчуваючи трудність путі, Йшов я по темних, нерівних сходах, З ним [Опанасом] і з собою на самоті (Перв., І, 1958, 527).
2. Перешкода, яку важко подолати; утруднення, складність. Бомбити їм подобається рано вдосвіта. Підлітають до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а з другого боку — трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Ю. Янов., І, 1954, 48); Прочитати етруський текст легко. Трудність полягає в його розумінні (Знання.., 1, 1966, 28).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 294.