ТРЯ́СНУТИ див. тря́скати.
ТРЯСНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і чим. Однокр. до трясти́. Першим познайомився Валерик, учтиво назвавши себе, а потім тряснув дівчинці руку й Данько (Гончар, Таврія, 1952, 178).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 305.