ТУ́ЗІНЬ, ня, ч., заст. Дюжина, дванадцять штук. — На іменини ви одержите від мене в подарунок цілий тузінь чарок (Собко, Матв. затока, 1962, 170).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 314.