Що oзначає слово - "тумба"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ТУ́МБА, и, ж.

1. Стовпчик біля тротуару або дороги. Я сидів на тумбі, дивлячись, як підстрибують дрожки (Горький, Дитинство, 1947, 172); Він.. прицілився кудись з-за кам’яної тумби, дав чергу і стрибнув через огорожу до поруччя набережної (Гончар, III, 1959, 286); * У порівн. Уперся Юз, неначе тумба (Еллан, І, 1958, 196); // Металевий або залізобетонний грибоподібний стовпчик для кріплення суден швартовими канатами. — Ще заставлять кнехти зрушувати з місця, так ти подивися пильніше: яка там основа… Інший, довірливий, почне над тими тумбами тужитись, аж очі йому рогом вилазять (Гончар, Тронка, 1963, 339).

2. Кругла дерев’яна споруда для наклеювання афіш, оголошень і т. ін. На пузатій афішній тумбі біліли нещодавно наліплені папірці (Дмит., Наречена, 1959, 49); На круглій тумбі наклеєно кілька оголошень (Петльов., Хотинці, 1949, 181).

3. Невелика шафка для різноманітного використання. На високій тумбі, в якій захована була складна апаратура, стояла ота кубічна скляна банка з препарованим людським серцем (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 181). // Підставка, підніжжя. Тумба гармати; Стартова тумба; // Ніжка верстата, круглого стола і т. ін. Столи були круглі або овальні з однією тумбою та прямокутні (Нар. тв. та етн., 2, 1957, 78); // Нижня частина письмового стола, туалетного столика і т. ін., що являє собою невисоку шафку звичайно з кількома шухлядами.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 319.