ТУРИ́ЗМ, у, ч. Подорожі, які здійснюються за певними маршрутами по своїй країні або за кордоном; поєднують відпочинок з пізнавальною метою, у ряді випадків мають елементи спорту. Туризм — одне з джерел пізнання людиною світу. Він виховує почуття патріотизму, любові до рідної природи, до героїчного минулого народу (Літ. Укр., 20.XII 1968, 4); Туризм сьогодні — улюблений відпочинок молоді (Знання.., 10, 1967, 15); Чудовим засобом оздоровлення і загартування організму є туризм, основою якого в тривалі екскурсії і походи в найрізноманітніших природних умовах (Метод. викл. анат.., 1955, 81); Екскурсійний туризм; Міжнародний туризм; Лижний туризм.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 326.