ТУ́РОВИЙ1, а, е. Прикм. до тур1.
Ту́ровий опоро́с, с. г. — запланований наперед і заздалегідь забезпечений опорос (один з тих, які відбуваються у кілька строків, турів). Турові опороси дають змогу одержувати поросят у найвигідніші для господарства строки (Рад. Укр., 24.I 1969, 2).
ТУ́РОВИЙ2, а, е. Прикм. до тур2. По кружганках і бокових покоях стояли столи, заставлені туровими рогами.. і чарками з чистого золота (Стор., І, 1957, 371).
ТУ́РО́ВИЙ, а, е, шах. Прикм. до тура́; // Здійснюваний за допомогою тури. Туровий захист; // Який стоїть на лінії тури. Туровий пішак.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 328.