ТУ́ЧИТИ, чу, чиш, недок., перех., розм. Робити гладким, відгодовувати (перев. про тварин). У всьому відчувалась відсутність хазяйського ока. А відомо, що тільки хазяйське око товар тучить (Кол., Терен.., 1959, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 330.