ТЮ́ЖКА, и, ж., розм. Дія за знач. тю́жити 1; покарання. Дав же він йому тюжки — буде пам’ятати, як лаятись (Сл. Гр.); Жовте лице батькове, його грізний погляд і ремінна тюжка стояли перед його очима (Мирний, І, 1954, 270).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 333.