ТЮЛЕ́НЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тюле́нь 1. В лоно широкого моря полинувши, світла богиня Із глибини принесла нам чотири тюленячі шкури (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 84); // Зробл. із шкіри тюленя. Тюленячі чоботи; // Який добувають з тюленя. Асуар, втираючи сльози, намащував запалі груди матері тюленячим салом (Ірчан, II, 1959, 94); Тюленячий жир використовується у миловарній та шкіряній промисловості (Знання.., 10, 1969, 14).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 333.