ТІ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ті́пати і ті́патися.
ТІПА́ННЯ, я, с. Дія за знач. тіпа́ти. Її [корову] купили восени на все, що зібрав батько в полі, заробила мати на мочінні та тіпанні конопель (Рудь, Гомін.., 1959, 15); У добре вилежаного льону під час м’яття і тіпання деревина (костриця) вільно і повністю відділяється від волокна (Техн. культ., 1956, 84).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 145.