ТІПОНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, недок., однокр. Підсил. до ті́пнутися. Виструнчився стражник, відразу аж тіпонувшись, тільки почув грізний начальницький тон (Смолич, II, 1958. 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 146.