УВИ́ДЖУВАТИСЯ (ВВИ́ДЖУВАТИСЯ), ується, недок., діал. Увижатися. Ватя задумалась, ходячи по порожній світлиці.. Келійка старої черниці незвичайно ясно увиджувалась їй (Н.-Лев., IV, 1956, 183); // безос. «Невже ж то сон був? — думала Христя, згадуючи про вчорашнє. — Мабуть, що сон, бо мені увиджувалося, — я стояла біля вікна, а прокинулася — лежу на постелі» (Мирний, III, 1954, 307).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 365.