УГА́ДНИЦТВО (ВГА́ДНИЦТВО), а, с., розм. Уміння вгадувати що-небудь. — Ти ж, князю, хочеш, щоб було все, як у ромеїв, а Київ щоб став, як Царьгород. —Звідки відаєш? — здивувався Ярослав угадництву старого (Загреб., Диво, 1968, 554).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 371.