УДА́ЧНИК, а, ч., розм. Людина, яку супроводжує удача, якій усе вдається.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 392.
Що oзначає слово - "удачник"
Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.