УДЕГЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. удеге́єць, е́йця, ч.; удеге́йка, и, ж.). Народність, що живе по обох схилах хребта Сіхоте-Алінь у Приморському та Хабаровському краях РРФСР.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 392.