УЖА́ТИ (ВЖА́ТИ), ужну́, ужне́ш, док., перех., діал. Зжати. — Господи, помагай! — сказала Лесиха і перша ужала жмінку спілого, колосистого жита (Фр., І, 1955, 60).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 400.