УЗЕЛЕ́НЕНИЙ (ВЗЕЛЕ́НЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до узелени́ти. У синяву підносяться чолом Тут буками взеленені Карпати… (Рильський, Зграя.., 1960, 24); Я бачив узеленені поля, врожаями заквітчані простори (Гонч., Вибр., 1959, 295).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 407.