УКУСИ́ТИСЯ (ВКУСИ́ТИСЯ), укушу́ся, уку́сишся, док.: ◊ Укуси́тися за язи́к, розм. — утриматися від висловлювання; раптово замовкнути. Мені слова промовити не вільно при батьку: тільки наженусь [почну говорити], усі моргають і кивають, що треба мені за язик вкуситися! Та колись-таки я з батеньком погомоню! (Вовчок, І, 1955, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 426.