УЛЯГА́ННЯ (ВЛЯГА́ННЯ), я, с. Дія за знач. уляга́ти1. — А ми вже й чекаємо, — озвався [Кошовий], вирізнивши в темряві показний силует Перехреста з помітним уляганням на поранену ногу (Ле, В снопі.., 1960, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 433.