УМУДРУВА́ТИСЯ (ВМУДРУВА́ТИСЯ), ру́юся, ру́єшся, док., розм., рідко. Те саме, що умудри́тися 2-4. — Бач, чортяка!.. бач, падлюка!.. Як умудрувався! (Г.-Арт., Байки.., 1958, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 447.