УНДИ́НА, и, ж. У середньовічних повір’ях — дух води у вигляді жінки; русалка. Вода зрадливо плескалася в береги. Здавалося, ось-ось вона розступиться і з неї вийде не українська русалка, а справжня закордонна ундина (Полт., Повість.., 1960, 400); // перен. Про дівчину чи молоду жінку, яка справляє враження загадковості, таємничості.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 448.