УНІА́ТСТВО, а, с. Віросповідання та віровчення уніатів. Правда, і присяжний таївся супроти властей зі своїм уніатством (Фр., II, 1950, 154); Взагалі в історії римської церкви, а також підвладних їй церков, як, наприклад, колись на наших землях уніатська, лукаво поєднувались релігійні догми і найжорстокіші злочини. Досить згадати про криваву інквізицію, яка є вічною ганьбою католицизму, про насадження на українських землях уніатства, яке розповсюджувано засобами зброї, шантажу, насильства (Мельн., Поріддя.., 1959, 28); По селах і містах [у 1768 р.] шастала до зубів озброєна шляхта, силоміць вривалася у православні церкви, погрозами й катуваннями змушувала священників і парафіян приймати уніатство (Веч. Київ, 25.VI 1968, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 449.