УНІВЕРСА́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. універса́льний. Щоб досягти універсальності, тобто можливості практично розв’язувати будь-яку задачу, будують універсальні цифрові обчислювальні пристрої (Вісник АН, 1, 1971, 15); Вони говорили про Вашу [І. Франка] «універсальність» і раділи, що у нас є такий талан — белетристичний, науковий, поетичний, публіцистичний, практичний і т. д., все в одній особі (Л. Укр., V, 1956, 433).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 450.