УПА́РЮВАТИ (ВПА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПА́РИТИ (ВПА́РИТИ), рю, риш, док., перех.
1. Піддавати дії пари, окропу з метою розм’якшення, доведення до готовності (перев. страву); // Зменшувати кількість, об’єм чого-небудь, випаровуючи рідину.
2. розм. Доводити до потіння тяжкою роботою, надмірним напруженням і т. ін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 454.