УПОВА́ННЯ, я, с., рідко. Тверда надія. — Знайшов чим вихвалятися. Чи не оте уповання на Саву Петровича призвело тебе до краху, до розбитого корита?.. (Ряб., Жайворонки, 1957, 89).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 462.