УПОДО́БАТИСЯ (ВПОДО́БАТИСЯ), аюся, аєшся, док. Припасти кому-небудь до смаку, стати приємним. Під ногами шелестіли цілі замети сухого покрученого листя. Насті вподобався той шелест (Коцюб., І, 1955, 57); Спокійна й повна гідності відповідь Коржа вподобалася козакам (Тулуб, Людолови, І, 1957, 55); До старого Галагана став [Павлуша] іще шанобливіший. І все на очах крутиться, щоб уподобатися (Головко, II, 1957, 279); // Викликати почуття симпатії, близьке до кохання. Така дівка, як наша Оксана, невже ж то не вподобалась парубкам? (Кв.-Осн., II, 1956, 427); Солоха викликала Пріську в сіни й призналася, що це той самий парубок, Данило, про котрого вона їй не раз казала. Прісьці він уподобався (Л. Янов., І, 1959, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 464.