УПРИ́СКУВАТИ (ВПРИ́СКУВАТИ), ую, уєш, недок., УПРИ́СНУТИ (ВПРИ́СНУТИ), ну, неш, док., перех., рідко. Те саме, що впо́рскувати. [Груїчева:] Я вприскую йому морфій, коли він мучиться (Л. Укр., II, 1951, 81).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 469.