УРЛЬО́П, у, ч., діал., заст. Відпустка. Він одержав кількодневий [кількаденний] урльоп для спочинку і весь час просиджував у мене (Фр., III, 1950, 107); — На третім року [служби при війську] наскладав я так сім десяток. Але йду вже на урльоп додому, а фельфебр [фельдфебель] мені тицькає три десятки (Март., Тв., 1954, 280).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 479.