УРО́ДЖЕННЯ (ВРО́ДЖЕННЯ), я, с., діал. Народження. — Відставимо його.. на місце вродження і накажемо громадській власті, щоб.. мала над ним пильний догляд (Фр., IV, 1950, 44); Гуцул від самого уродження коло сокири (Хотк., II, 1966, 354).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 480.