УРЯТУВА́ННЯ (ВРЯТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. урятува́ти. І коли виник план урятування греблі, він викликав Рудя і командувати взводом забезпечення призначив його (Голов., Тополя.., 1965, 62); Довідавшись про врятування отари, зраділий Джантемир розщедрився і подарував Шакірові, крім двох баранів, тонконоге лоша (Тулуб, В степу.., 1964, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 485.