УСНОПОЕТИ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що фолькло́рний. Міркування К. Маркса про фольклор містять у собі ключ до розкриття типових процесів та явищ в уснопоетичній творчості різних народів світу (Рад. літ-во, 7, 1968, 93); Уснопоетична мова народу (уривки пісень, дум, прислів’я, приказки та ін.) органічно вплітається в єдину мовностилістичну тканину роману [П. Панча «Гомоніла Україна»] (Іст. укр. літ., II, 1956, 459).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 492.