УСТЕ́КЛИЙ (ВСТЕ́КЛИЙ), а, е, діал. Скажений. Оба мужчини стали хвилею, мов задеревілі, не знаючи, що сталося Рифці і відки взялась у неї така встекла злість на Леона (Фр., V, 1951, 282).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 499.