Що oзначає слово - "усувати"



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


УСУВА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., УСУ́НУТИ, ну, неш, док., перех.

1. Доводити що-небудь до зникнення, припиняти існування; ліквідувати. Суспільна власність на засоби виробництва при соціалізмі назавжди усуває класові антагонізми (Ком. Укр., 5, 1969, 55); Добре організований контроль за виконанням завдань дозволяє виявляти і своєчасно усувати недоліки в роботі (Хлібороб Укр., 12, 1968, 25); Підлива з м’яти усуває специфічний запах і присмак баранини (Укр. страви, 1957, 137); — Я постараюсь усунути, всі завади, що стоять в дорозі нашому щастю! (Фр., V, 1951, 445); — Я взявся усунути обрив [проводів], не вимикаючи струму. Ви уявляєте, що це значить? (Гончар, III, 1959, 281); // Виключати, викидати звідкись. Він [М. Коцюбинський].. усував із своїх творів ті іншомовні слова, які негативно позначалися на доступності мови «для широкої публіки» (Мовозн., XIII, 1955, 113).

2. Так чи інакше позбавлятися когось (відстороняти від якоїсь діяльності, справи, звільняти з роботи і т. ін.); позбуватися. [Гуральський:] Від завтра беріться до енергійної роботи.. Стоїть вам хтось на перешкоді — покажіть, ми усунемо його (Ірчан, І, 1958, 172); До Безаківської нічого не трапилося, потім за Шалвою ув’язався шпик.. Маруся вирішила усунути його. Пішла підбігом [підбігцем] і наздогнала шпика. — Колего, — шепнула, беручи шпика під руку. — Він мій… (Бурл., М. Гонта, 1959, 193); Попереду ішли Палій і Бойчук. Мали усунути вартових. Наскочили на них так раптово, що ті й крикнути не встигли (Гжицький, Опришки, 1962, 157).

УСУВА́ТИ2 див. всува́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 503.